Загадкова людина в кадрі і поза ним: помер актор Роберт Блейк

Біографію Роберта Блейка, якого не стало 9 березня 2023 року у віці 89 років, залишила по себе більш питань ніж відповідей. Ветеран екрану, що він знімався з дитинства, але останні 26 років практично не знімався взагалі… Через звинувачення у вбивстві власної дружини… за яке він був виправданий. У автобіографії “Що я зробив для кохання” (What I Did For Love) Блейк начеб-то нічого й не ховає, але питань від того стає лише більше.

Кар’єра актора який надихав Тарантіно і знімався у Лінча почалася у далекому 1939 році. Шостирічний Майкл Джеймс Віченціо Ґубіотзі (а саме так насправді звали актора) дебютував у комедії “Люкс для молодят” (Bridal Suite), а вже невдовзі, ще під справжнім ім’ям став членом шалено популярної групи яка називалась то “Наша банда” (Our Gang), то “Маленькі пройдисвіти” (The Little Rascals). Шаленим було і робоче навантаження, але Мікі швидко заробив репутацію і ділив екран з самими Гемфрі Боґартом та Клінтом Іствудом. А от дома все було зовсім погано. Батько-алкоголік лупцював сина (який приносив найбільший дохід у сім’ї), в школі з талановитого актора знущались, а в автобіографії Блейк писав що і це не найгірше, що ставалося з ним за зірковими лаштунками, стверджуючи про фізичне та сексуальне насилля з боку обох батьків. Не дивно, що в 14 років актор втік з дому. Вже в 9 років він використовував псевдонім Боббі Блейк, позбавившись прізвища батька.

У 17 років актор пішов служити в армію США, а пішовшви звідти у віці 21 року виявив себе остаточно забутим Голівудом. Це підкосило юнака, який не лише сам “підсів” на кокаїн та героїн,  ще й продавав зілля на вулиці. Однак через два роки отямився, опинився на акторських курсах відомого характерного актора Джеффа Корі та зробив себе заново. У 1956 році батько Мікі покінчив життя самогубством, а той остаточно зрікся його прізвища та імені ставши Робертом Блейком, вперше у титрах “Потасовки у доках” (Rumble on the Docks).

Роками “завжди молода” і ексцентрична зовнішність приносила Блейку роботу в кіно і на телебаченні. Саме на останньому Блейк отримав другий у житті акторський джекпот: з 1975 по 1978 рр. він грав головну роль хитромудрого детектива та майстра маскування Тоні Баретти в серіалі “Баретта” (Baretta), за який отримав Еммі.

Подальша кар’єра Блейка була типовою для телезірки яка вийшла “в тираж”: телефільм за телефільмом і так усі 1980-ті і першу половину 1990-х. Перша дивина з кастинґом, яку слід запам’ятати наперед: у 1993 році Блейк зіграв відомого вбивцю своїх дружини та дітей Джона Ліста у телефільмі “Судний день: Історія Джона Ліста” (Judgment Day: The John List Story).

У середині 1990-х Роберт Блейк отримав дзвінок який тоді без перебільшення хотів отримати кожен актор: запрошення у проєкт Девіда Лінча. Зустрівшись з режисером Блейк сказав дві речі: він однозначно “на борту” і… він геть нічого не зрозумів у сценарії “Шосе в нікуди” (Lost Highway). Персонаж Блейка, вказаний в титрах третім по важливості, тим не менш не має імені і прописаний просто як “загадкова людина”. Чи то ввижаючись головним героями, чи то дійсно зустрічаючись з ними він натякає на-, а іноді і прямо стверджує неможливі речі, як от знаходження у двох місцях одночасно.

Без перебільшення, уявити цей фільм без Роберта Блейка і його внеску неможливо. Бознаяк і бозна де Лінч розгледів щось настільки потойбічне й шалене у акторі, який починав дитячими комедіями, але той загорівся цією ідеєю, що додав багато штрихів до ролі самостійно, включно з відстуніми бровами і білим обличчям. Режисер і актор погодились, що те що в них вийшло це “магія”, працювати над якою майже й не доводилось.

Інша магія, страшна, почалася вже після фільму, за сюжетом якого персонажа Білла Пуллмана звинувачують у вбивстві дружини, якого він згадати не може. 4 травня 2001 року другу дружину Блейка, Бонні Лі Бейклі було застрелено на парковці перед рестораном. Дивного в цій справі було дуже багато. І те, що у Блейка був пістолет, але застрелено Бейклі було не з нього. І те, що свідки один за одним висували суперечливі твердження. І те, що попри повне виправдання у 2005 році Роберта Блейка ніхто і ніде більше не звав зніматись. “Шосе в нікуди” так і залишилось його останнім фільмом. І те, що попри це виправдання Блейк досі був дуже злий на другу дружину, у якої був десятим чоловіком…

Я думаю, що я щось на кшталт мутанта, або підвиду.

— сказав актор у скандальному інтерв’ю 2012 року, де зізнався, що нікого не звинувачує у важкій долі і що… Його мати намагалася абортувати його двічі і не вийшло.

Інтерв’ю, нечисленні появи в пресі, продаж сувенірів та книжки — все що залишалося актору в старості для підтримання фінансової ситуації, стабільною якою ніяк не назвеш, адже борги актора після кількарічної судової тягананини становили $3M.

У січні 2019 року актор несподівано з’явився у документальному серіалі 20/20 в серії про вбивство дружини, а трохи пізніше того ж року завів власний канал на YouTube з промовистою назвою “Роберт Блейк — Я ще не помер”. Останнє відео на цьому каналі вийшло у червні 2022 року. Ще одна подія яка, здавалось би ніяк не була пов’язана з Блейком теж сталася у 2019 році, а саме вихід фільму Квентіна Тарантіно “Одного разу в… Голлівуді” (наш огляд), просто-таки наповненого алюзіями на реальні страшні історії за лаштунками фабрики мрій. Персонаж Бреда Пітта і ситуація навколо вбивства його дружини досить-такі збірні, однак те що саме ситуацією з Блейком Тарантіно надихався у тому числі легко підтверджує пряма посвята в книжці “Одного разу в… Голлівуді”, яку українською видали у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. От тільки якщо в книзі Тарантіно може собі дозволити прямо сказати вбив все-таки свою дружину Бут, чи ні, то загадкова людина Роберт Блейк поніс цей секрет (як і багато інших) в могилу.